29 листопада 2022
Травма свідка війни: як абстрагуватись від новин про війну та зберегти ментальне здоров’я
Травма свідка — це емоційний і психологічний стрес, який виникає у людей, які є свідками або дізнаються про травматичні події, що трапляються з іншими. Цей тип травми особливо поширений серед професіоналів, які працюють у сферах, де вони часто стикаються з травмуючими подіями або розповідями, таких як психологи, соціальні працівники, медичні працівники, правоохоронці та інші.
Як наша свідомість реагує на війну
Як відрізнити психологічно травмовану людину?
Як вберегтися від травми свідка?
Чому воєнні дії настільки травматичні для більшості людей? Тому, що вони порушують психологічну безпеку людини. Виникає безліч почуттів, а можливостей для діяльності й позбавлення від психологічного тиску або немає зовсім, або вони мізерні. В такому випадку знадобляться наступні поради.
Ще одна порада — не концентруватися лише на власних переживаннях, а з турботою ставитись до близьких. Звичайний дзвінок родичам, сусідам чи знайомим літнім людям може додати їм впевненості в сьогоденні та заспокоїти. Крапля доброти має силу стабілізувати психологічну рівновагу людини.
- Обмежене споживання інформації. Дивитись щогодинні зведення в новинних марафонах шкідливо. Мозок повинен відпочивати від деструктивної інформації. Ранковий і вечірній перегляд новин достатній для обізнаності ситуації в державі.
- Самопохвала. Якщо людина переймається долею інших, співпереживає, отже вона справжня, жива, не черства, і за це варто себе похвалити.
- Прийняття реальності. Відгороджуватись і вважати, що все завтра минеться, або це все відбувається не зі мною — неправильно. Необхідно усвідомити, що «моєї провини в цьому немає, я не можу брати на себе відповідальність за те, що відбувається».
- Не замовчувати. Свідок війни повинен виговоритись, поділитись емоціями з тими, хто поруч. Якщо ділити почуття з близькими складно, можна звернутись до спеціальних служб, які надають психологічну підтримку під час війни. Також не можна знецінювати переживання інших, прагнучи надавати взаємодопомогу.
- Перенаправлення емоцій. Контролювати виникнення емоційних сплесків неможливо, але перенаправити їх в інше русло, яке буде контрольованим, цілком можлива. Найкращий варіант — фізичні й дихальні вправи.
- Час для відпочинку. Вигорання й тривалі переживання зачіпають всі системи організму. Тому важливо турбуватись про своє тіло. По можливості налагодити режим сну, збалансовано й регулярно харчуватись, щодня прогулюватись чи виконувати якусь роботу на свіжому повітрі за будь-якої погоди.
- Допомога іншим. Тривожні почуття, які не вивільняються, ймовірно стануть руйнівними для людини, яка їх переживає. Посильна допомога може знизити відчуття безпорадності, але треба відмежовувати себе від думок і стану тих, на кого спрямована ця допомога, щоби не відбулося остаточне виснаження.
Ще одна порада — не концентруватися лише на власних переживаннях, а з турботою ставитись до близьких. Звичайний дзвінок родичам, сусідам чи знайомим літнім людям може додати їм впевненості в сьогоденні та заспокоїти. Крапля доброти має силу стабілізувати психологічну рівновагу людини.
Як розмовляти зі свідками війни?
В жодному разі не можна настирливо розпитувати людей про пережиті чи побачені жахіття. Єдиний правильний вихід — підтримка й доречне захоплення мужністю, на кшталт:
-
не знаю, як тобі вдається це витримувати;
-
бачу, як усе відгукується у твоєму серці;
-
не можу уявити, наскільки тобі боляче.
Необхідно стати для очевидця війни тим, хто знає, як повернутися до життя. Говорити треба впевнено, спокійним тоном. Далі можна розпитати, що передувало травматичній події. Поділитись власним досвідом боротьби з подібними станами. Спитати, чи потрібна якась допомога та яка саме. Якщо очевидець у ступорі, бажано достукатись до нього, повернувши його у контакт із собою, розмовляти чітко, підсилити голос.
Відсторонитись від війни неможливо, проте дбати про своє ментальне здоров’я варто вже зараз. Самостійно чи з допомогою, але травм треба позбуватись, тому що вони крадуть наше стабільне та впевнене майбутнє.
Відсторонитись від війни неможливо, проте дбати про своє ментальне здоров’я варто вже зараз. Самостійно чи з допомогою, але травм треба позбуватись, тому що вони крадуть наше стабільне та впевнене майбутнє.