9 лютого 2023

Воля як внутрішня опора у подоланні втоми від війни

Write your awesome label here.
Війна як соціальне явище та феномен, не сумісний з життям, є величезним викликом населенню нашої країни, на чиїй території розгортаються бойові дії. Протистояння нищівній агресії відбувається з залученням усього наявного фізичного, психічного та ментального ресурсу людей, які опинилися у цій ситуації. Мова йде перш за все про стан внутрішньої готовності української нації ціною власного життя відстояти свою територію, захистити своє майбутнє і зберегти власну незалежність, автентичність та унікальність.

Вкрай важливо зрозуміти і відстежити, за допомогою якого ресурсу наш народ вже протягом майже року чинить опір агресору, витискує його в напрямку державних кордонів і готується до ще більш рішучих бойових дій, спрямованих на звільнення.

Йдеться про декілька аспектів ресурсного забезпечення. Перш за все – фізична складова. Для того, щоби виконувати бойове завдання, незалежно від його характеру, рівня складності чи тривалості, військовослужбовець повинен бути забезпечений усім необхідним – спорядженням, зброєю, амуніцією, їжею, водою, медичними засобами тощо. Сюди ж можна додати фізичний стан організму, його тонус і готовність до виконання будь-яких завдань.

Окрім цього, величезного значення набуває ресурс психічної складової, стан якої суттєво впливає на мотиваційні аспекти кожної людини. У випадку з військовослужбовцями саме мотивація спонукає до моральної готовності виконувати свої завдання, якими б важкими, рутинними, складними чи небезпечними вони не були.
Виникає питання: які часові проміжки потрібні людині для відновлення усіх видів доступних ресурсів організму і психіки? Де знаходиться межа, яку, наче червону лінію, не можна перетинати, зважаючи на крайню форму виснаження?

На ці запитання немає точної відповіді. Якщо йдеться про фізичне тіло та його витривалість, то можна вирахувати кількість калорій, отриманих організмом, і приблизно визначити час, за який він дійде до стану фізичної втоми, а за який буде повністю виснажений. Так само можна хоча би приблизно спрогнозувати можливий час фізичної активності без сну, води, відпочинку тощо.

Але де знаходиться межа виснаження психічного ресурсу? Чи можна аналогічно до фізичних показників, розкласти її на «карту втоми», вираховуючи тривалість та межі активності? Наша психічна складова живиться не калоріями, вітамінами чи амінокислотами, а зовсім іншими аспектами. Її таємниця – у почуттях, емоціях та моральних налаштуваннях, бажаннях, прагненнях, які підтримуються вольовим началом особистості.
Тут ми наближаємося до розгляду унікального аспекту емоційно-вольового характеру, який інтегрував у собі як морально-етичні настанови, так і глибинні мотиваційні рівні. Характерним і примітним є те, що саме усвідомлення того, що український воїн відстоює і боронить власну землю, надає йому такого потужного рівня готовності до захисту, який неможливо порівняти з жодними іншими військовими діями – чи йтиметься про В’єтнам, Камбоджу, Ірак, Афганістан, Грузію, Чечню, Сирію тощо.
Усвідомлення приналежності до рідної території так само, як і захисний характер військових дій розкриває розуміння їх не просто як двобій воюючих сторін, а саме як священно-визвольний рух, який було розпочато ще за часів скіфів, продовжено ідеєю козацтва і яскраво проявлено в сучасній війні. 
Коли йдеться про втому від горя, втрат чи незворотних наслідків війни, слід зважати на те, що люди дуже втомлюються – фізично, емоційно, морально тощо. Проте, саме історичне минуле, яке формує вольові якості і налаштування сучасного українського воїна, є тим невичерпним джерелом, яке живить і нескінченно підтримує потужний конгломерат емоційно-вольових проявів: від любові до своєї родини, землі предків, місць проживання – до справ свого життя, професії, форм реалізації власного творчого та духовного потенціалу.

Воля як одна з найвищих точок опори особистості є тим регулятором активності, яка залучає усі наявні ти приховані ресурси, надаючи можливість витримувати надважкі та надтривалі навантаження. Таке можливо лише у поєднанні фізичного, морально-емоційного та мотиваційного компонентів, серед яких мотивація до захисту усього кровного та рідного посідає чи не найперше за значенням місце. Це і можна побачити саме зараз в умовах сьогоднішньої війни, вишукуючи відповідь на питання про те, як довго ще можна витримувати надлюдські навантаження. Відповідь буде знаходитися не у звичайній площині – визначенні кількості днів, ночей, годин тощо. Ключем до відповіді буде воля як збуджуюча та стимулююча опора, що нівелює втому та виснаження і дає можливість адекватно діяти та вистояти у цій нелюдській війні.

Автор статті

Колесніченко Максим Валентинович

  • Практикуючий індивідуальний сімейний та груповий терапевт.
  • Спеціалізуюся на системній сімейній терапії та фрактальній терапії.
  • Психолог, який працює з військовими.